-
1 criminal code
-
2 militia retrieval
-
3 penal code
карний кодекс, кримінальний кодекс -
4 penological
карний; пенологічний -
5 strafbar
карний -
6 penal
1. n розм.строк ув'язнення (каторжних робіт)2. adjкарний, кримінальнийP. Code — іст. закони проти папістів (в Ірландії)
P. Laws — іст. закони проти папістів і нонконформістів
penal battalion — військ. штрафний батальйон
penal colony (settlement) — іст. штрафна колонія
* * *['piːnl]a1) який карається ( законом); карнийpenal battalion — вiйcьк. штрафний батальйон
2) iм. термін тюремного ув'язнення або каторжних робіт -
7 vicarious
adjvicarious agent — уповноважений, довірена особа
2) непрямий, чужий; не свійmen who live by vicarious labour — люди, що живуть чужою працею
3) що діє на благо інших; що терпить за інших4) pen. спокутний5) церк. вікарний, намісницький6) мед. вікарний; компенсаторний; що заміняє* * *n.1) що заміщає; діючий за уповноваженням (кого-н.); діючий замість іншого; vicarious responsіbіlіty юр. субститутивна відповідальність; vicarious agent уповноважений, довірена особа; vicarious ruler намісник; непрямий, чужий; to feel vicarious pleasure переживати чужу радість; to get а vicarious thrіll from smth. переживати сильні відчуття (від фільму, роману); чужий, не свій; men who lіve by vicarious labour люди, що живуть чужою працею2) діючий на благо інших; страждаючий за інших; vicarious punіshment покарання за чужу провину; рел. спокутний; vicarious sacrіfіce спокутна жертва; the vicarious sufferіngs of Chrіst страждання Христа для спокутування гріхів3) церк. вікарний, намісницький4) біол. вікаруючий ( про вид)5) фізіол., мед. вікарний, що заміщає, компенсаторний -
8 criminal
1. nзлочинець; особа, винувата у вчиненні злочинуwar (state) criminal — воєнний (державний) злочинець
2. adj1) злочинний2) карний, кримінальнийcriminal conversation (connexion) — перелюбство, адюльтер
* * *I nзлочинець; особа, винна у вчиненні злочинуII a1) злочинний, кримінальнийcriminal law — карне право, карне законодавство
2) обурливий, неприпустимий -
9 justiciary
1. n1) судовий чиновник; працівник суду2) карний суд (у Шотландії)High Court of J. — Верховний суд Шотландії з карних справ
3) юстиціарій2. adj1) судовий; судейський2) законний* * *I n2) карний суд ( у Шотландії)3) icт. юрисдикція юстиціаріяII aсудовий; законний -
10 suffragan
n церк.вікарій; вікарний єпископ (тж suffragan bishop)* * *n; церк. -
11 vicarial
adj1) церк. пастирський2) вікарний; намісницький3) що діє за уповноваженнямvicarial powers — доручення, повноваження
* * *a1) церк. пастирський; vicarial dutіes пастирські обов’язки; вікарний; намісницький2) діючий за уповноваженням; vicarial powers доручення, повноваження -
12 vicarious
n.1) що заміщає; діючий за уповноваженням (кого-н.); діючий замість іншого; vicarious responsіbіlіty юр. субститутивна відповідальність; vicarious agent уповноважений, довірена особа; vicarious ruler намісник; непрямий, чужий; to feel vicarious pleasure переживати чужу радість; to get а vicarious thrіll from smth. переживати сильні відчуття (від фільму, роману); чужий, не свій; men who lіve by vicarious labour люди, що живуть чужою працею2) діючий на благо інших; страждаючий за інших; vicarious punіshment покарання за чужу провину; рел. спокутний; vicarious sacrіfіce спокутна жертва; the vicarious sufferіngs of Chrіst страждання Христа для спокутування гріхів3) церк. вікарний, намісницький4) біол. вікаруючий ( про вид)5) фізіол., мед. вікарний, що заміщає, компенсаторний -
13 наказание
1) (действие) а) покарання; скарання; (через палача) с[від]катування кого за що. [З покаранням убійців справа затихне (Франко)]; б) наказ, загадання, загад (-ду);2) (кара) кара, (ум. каронька), покара, карання, покарання, скарання, укарання (-ння), пеня (-ні). [За всякі провини була зараз кара (Грінч.). Варті ми надгороди, а не кар (Франко). Не боже карання, своє дурування (Номис). Всякі його укарання зносила, терпіла (Гол. 1). Хоч вина твоя яка буде - за правду збавлю тобі пені (Квітка)]. -ние божье (божеское, господне) - кара божа (господня), божий на[по]пуст (-ту). Жестокое -ние - люта кара, люте покарання. -ние исправительное - кара для поправи, виправна кара. -ние розгами - кара (покарання) різками, хлоста (-ти), хлост (-ту). [Після хлости жити не можна: дівчата очі висміють (Кониськ.)]. -ние смертью - кара на горло (на смерть), скарання горлом, покарання смертю. -ние телесное - тілесна кара, кара по тілу (Кониськ.), кара на тіло (М. Грінч.). -ния уголовные - горлові кари. Мера -ния - міра (вимір) кари. Высшая мера -ния - найвища кара, розстріл (-лу). Степень -ния - міра (ступінь) кари. Положение о -ниях - карний статут (-ту), карний кодекс (-су). Под страхом -ния - під загрозою кари, під карою. [А я під карою готов по світу оповістить, що рівні нам немає (Куліш)]. В -ние кому - на кару, (вместо -ния) за кару кому. [Хай на кару вам се прийде без завади (Самійл.). Доля щербата поставила їх за чиїсь гріхи на кару коло газетної української роботи (Рада)]. По совокупности -ний - за сукупністю кар. Заслужить -ние - заслужити кари (на кару). Назначить (определить) -ние - визначити (призначити) кару. Налагать, наложить -ние - накладати, накласти кару. Нести, понести -ние - приймати, при(й)няти кару (покуту), (казниться) каратися. [Щоб міг нарешті він принять од мене кару (Самійл.). Приняв кару й покуту (Коцюб.) А я й досі караюся і каратись буду й на тім світі (Шевч.)]. Подвергать, -ся -нию - см. Подвергать, -ся. Смягчить -ние - полегчити кару. Увеличить, уменьшить -ние - збільшити, зменшити кару. Не избегнуть -ния - не втекти (від) кари, не минути кари (Кониськ.);3) стар. - наука, навчання (чого).* * *ка́ра, покара́ння, кара́ння, скара́ння; (церк., перен.) поку́та; (возмездие поэз.) пока́ра; диал. укара́нняв \наказание ние кому́ — на ( реже за) ка́ру кому́; ( чтобы наказать) щоб покарати кого́
[вот] \наказание ние [мне, тебе́] с кем — [от] му́ка (клопіт, моро́ка, заморо́ка, ка́ра) [мені́, тобі́] з ким
су́щее (бо́жеское, пря́мо, про́сто) \наказание ние с кем-чем — спра́вжня (бо́жа, про́сто, яка́сь) ка́ра з ким-чим
теле́сное \наказание ние — тіле́сна ка́ра, тіле́сне покара́ння
-
14 karny
[карни]adj1) дисциплінований, карний, штрафнийrzut karny — штрафний удар sport.
2) карний, кримінальнийprawo karne — кримінальне право praw.
-
15 Cr.
скор.1) збірка рішень Верховного суду ССША (укладач Кренч); кредитор; брит. корона, держава2) кримінальний, карний -
16 criminal
1) злочинець, кримінальний злочинець; суб'єкт злочину; особа, винна у вчиненні злочину, особа, визнана злочинцем за судом; особа, засуджена за вчинення злочину; кримінальна поліція2) злочинний; кримінальний, карний•criminal investigation department — управління (відділ) карного розшуку, відділ кримінальних розслідувань, кримінальний розшук ( установа)
criminal investigation technique — = criminal investigation techniques криміналістика
- criminal abortioncriminal investigation techniques — = criminal investigation technique
- criminal abortion act
- criminal abortion law
- criminal abortionist
- criminal abuse of authority
- criminal act
- criminal act on trial
- criminal action
- criminal activities
- criminal activity
- criminal agency
- criminal aggression
- criminal amnesty
- criminal anarchy
- criminal anthropology
- criminal appeal
- criminal area of activity
- criminal arrest
- criminal assault
- criminal association
- criminal at large
- criminal attack
- criminal attempt
- criminal attorney
- criminal bail
- criminal bar
- criminal bargain
- criminal behavior
- criminal behaviuor
- criminal biology
- criminal boss
- criminal breach of trust
- criminal business
- criminal capacity
- criminal career
- criminal cartel
- criminal case
- criminal case study
- criminal casework
- criminal channel
- criminal character
- criminal charge
- criminal charges
- criminal circles
- criminal clerk
- criminal code
- criminal commercial structure
- criminal commitment
- criminal-commitment
- criminal-commitment procedure
- criminal community
- criminal complaint
- criminal complicity
- criminal conduct
- criminal confederation
- criminal connection
- criminal connexion
- criminal conspiracy
- criminal conspirator
- criminal contempt
- criminal conversation
- criminal conviction
- criminal court
- criminal damage
- criminal dealings
- criminal deed
- criminal defence
- criminal defense
- criminal defendant
- criminal design
- criminal detection
- criminal deterrence
- criminal disposition
- criminal district court
- criminal docket
- criminal drug addict
- criminal effort
- criminal element
- criminal elements
- criminal encroachment
- criminal end
- criminal endeavor
- criminal endeavour
- criminal enforcement agency
- criminal enterprise
- criminal environment
- criminal episode
- criminal ethnography
- criminal event
- criminal evidence
- criminal experience
- criminal explosion
- criminal extradition
- criminal field
- criminal file
- criminal fine
- criminal flippancy
- criminal forfeiture
- criminal formation
- criminal fraud
- criminal fugitive
- criminal gang
- criminal geography
- criminal goal
- criminal group
- criminal grouping
- criminal guilt
- criminal habitual drunkard
- criminal history
- criminal homicide
- criminal identification
- criminal identity
- criminal impulse
- criminal in flight
- criminal inaction
- criminal incapacitation
- criminal incident
- criminal industry
- criminal information
- criminal informer
- criminal infraction
- criminal injury
- criminal insanity
- criminal instrument
- criminal intelligence
- criminal intent
- criminal interrogator
- criminal interview
- criminal intrusion
- criminal intrusion
- criminal investigation
- criminal investigative force
- criminal investigator
- criminal involvement
- criminal judge
- criminal jurisdiction
- criminal justice
- criminal justice agency
- criminal justice official
- criminal justice policy
- criminal justice practice
- criminal justice practices
- criminal justice process
- criminal justice system
- criminal label
- criminal law
- criminal law systems
- criminal lawyer
- criminal legislation
- criminal liability
- criminal libel
- criminal lunatic
- criminal machinations
- criminal manufacture
- criminal matter
- criminal matters
- criminal means
- criminal mind
- criminal misbehavior
- criminal misbehaviour
- criminal mischief
- criminal misconduct
- criminal mob
- criminal monopoly
- criminal motive
- criminal nature
- criminal negligence
- criminal obscenity
- criminal occupation
- criminal of ordinary birth
- criminal of war
- criminal offence
- criminal offense
- criminal offence victim
- criminal offense victim
- criminal offender
- criminal office
- criminal omission
- criminal operation
- criminal organization
- criminal participant
- criminal participation
- criminal participator
- criminal pathology
- criminal pattern
- criminal penalty
- criminal personality
- criminal phenomenology
- criminal physics
- criminal physiognomy
- criminal picketing
- criminal plan
- criminal policy
- criminal population
- criminal practice
- criminal presumption
- criminal prisoner
- criminal procedure
- criminal proceeding
- criminal proceedings
- criminal process
- criminal proclivities
- criminal promoter
- criminal propensities
- criminal propensity
- criminal prosecution
- criminal psychiatry
- criminal psychology
- criminal punishment
- criminal punishment system
- criminal purpose
- criminal pursuits
- criminal record
- criminal records
- criminal records office
- criminal regime
- criminal registration
- criminal relief
- criminal remedy
- criminal resistance
- criminal responsibility
- criminal sanction
- criminal science
- criminal sector of economy
- criminal sentence
- criminal sentencing
- criminal side
- criminal society
- criminal sociology
- criminal solicitation
- criminal sophistication
- criminal specialist
- criminal standards
- criminal statistics
- criminal stigma
- criminal structure
- criminal suit
- criminal summons
- criminal suspect
- criminal syndicate
- criminal system
- criminal tendency
- criminal terror
- criminal terrorism
- criminal transaction
- criminal treatment
- criminal trespass
- criminal trial
- criminal twist
- criminal under applicable law
- criminal use
- criminal use of guns
- criminal violation
- criminal violence
- criminal world
- criminal youth
- criminal's counsel
- criminal's description -
17 criminal investigation
кримінальне розслідування, карний розшук, розслідування злочину (злочинів) -
18 model penal code
-
19 P.C.
скор.карний (кримінальний) кодекс; судова практика; прецеденти канцлерського суду; Таємна рада; призовий суд; суд у справах про заповіти, спадщину та опіку; брит. кримінальні справи -
20 penal
кримінальний, карний, який карається кримінально; каральний; караний; пенітенціарний; каторжний; штрафний- penal action
- penal administration
- penal and correctional
- penal authorities
- penal battalion
- penal bond
- penal branding
- penal clause
- penal code
- penal colony
- penal confinement
- penal consequence
- penal control
- penal damage
- penal damages
- penal deterrence
- penal effectiveness
- penal institution
- penal isolation ward
- penal jurisdiction
- penal justice
- penal labor
- penal labour
- penal law
- penal lawyer
- penal legislation
- penal measure
- penal military code
- penal philosophy
- penal policy
- penal practice
- penal practices
- penal prohibition
- penal provision
- penal sanction
- penal servant
- penal service
- penal servitude
- penal servitude for life
- penal setting
- penal settlement
- penal statute
- penal sum
- penal system
- penal treatment
См. также в других словарях:
карний — а, е. 1) юр. Який учинив злочин проти життя і майна. || у знач. ім. ка/рний, ного, ч. Той, хто вчинив злочин проти життя й майна. 2) юр. Який становить замах на життя і майно. 3) юр. Пов язаний із розслідуванням і покаранням злочинів проти життя… … Український тлумачний словник
карний — [ка/рнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
карний — 1) (який учинив злочин проти життя та майна; який становить замах на когось / щось; пов язаний із розслідуванням і покаранням таких злочинів), кримінальний 2) див. злочинний … Словник синонімів української мови
карний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вікарний — I а, е. Прикм. до вікарій. || Який є вікарієм. Вікарний архієрей. II а, е, психол. Який стосується або виконує функції заміщення … Український тлумачний словник
військово-карний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вікарний — прикметник … Орфографічний словник української мови
горловий — а/, е/. 1) Прикм. до горло. 2) діал. Карний, кримінальний … Український тлумачний словник
карник — а, ч. Карний злочинець … Український тлумачний словник
кримінал — у, ч. 1) розм. Карний злочин. 2) заст. В язниця, тюрма … Український тлумачний словник
кримінальний — а, е. 1) юр. Те саме, що карний 1 3). 2) Такий, у якому описуються карні злочини та їх розслідування (про художній твір). Кримінальне чтиво … Український тлумачний словник